Периферійні пристрої

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Пристрої введення – це пристрої перетворення інформації з форми зрозумілої людині, в форму зрозумілу комп’ютеру.

Клавіатура[1] – це клавішний пристрій управління персональним комп’ютером. Служить для введення алфавітно-цифрових знакових даних, а також команд управління.

Комбінація монітора і клавіатури забезпечує простий інтерфейс користувача. З допомогою клавіатури управляють комп’ютерною системою, а з допомогою монітора одержують від неї відзив. Місце введення інформації на екрані одержують спеціальним значком, який називається курсор. Вигляд курсору може бути різноманітним, частіше всього це рисочка або прямокутник.

Принцип дії. Клавіатура відноситься до стандартних засобів ПК. Її основні функції потребують підтримки спеціальних системних програм (драйверів). Необхідне ПЗ для початку роботи з комп’ютером вже є в мікросхемі. ПЗП в складі базової системи введення – виведення  (BIOS), і тому комп’ютер реагує на натиснення клавіш зразу після ввімкнення. 

Склад клавіатури. Стандартна клавіатура має більш 100 клавіш, функціонально розділених на декілька груп.

1. Група алфавітно-цифрових клавіш – призначена для знакової інформації і команд, набираючи по буквам. Кожна клавіші може працювати в декількох режимах(регістрах) і відповідно, може використовуватися для введення декількох символів. Для різних мов існують різні схеми закріплення символів національних алфавітів за конкретними алфавітно-цифровими клавішами. Такі схеми називаються розкладками клавіатури.

2. Група функціональних клавіш включає в себе 12 клавіш (від F1 до F2), розміщені в верхній частині клавіатури. Їх призначення залежить від використовуючого середовища.

3. Службові клавіші. Розміщені рядом з клавішами алфавітно-цифрової групи. Давайте запишемо призначення для деяких клавіш: Enter – введення набраної команди, Esc – відміна деякої дії, Tab – встановлення курсору на визначену позицію, Caps Lock – фіксація режимів введення прописних букв, Shift, Ctrl, Alt – самостійно дії не мають, діють при одночасному натисканні з буквами або управляючими клавішами, Backspace – знищення символу з ліва від курсору, Delete – знищення даного символу, Ins – включення режиму вставки або зміни символів, Num Lock – переключення режиму роботи малої цифри клавіатури, Print Screen – друк екрану.

4. Поле шляхом управління курсором. – для переміщення курсору на екрані монітора.

5. Поле клавіш малої цифрової клавіатури може робити в двох режимах, в залежності від стану індикатора Num Lock який включається клавішею (Num Lock). При включені індикатора Num Lock забезпечується бистре і зручне введення цифр, а також дублюється функціонування поля управління курсором і поля курсорних клавіш.


Миша [2]– це пристрій введення, який заміняє багато функцій клавіш. Переміщення миші викликає відповідні переміщення курсору на екрані дисплея. Переміщення миші по рівній поверхні приводить до обертання в середині неї шарика, що викликає відповідне переміщення курсору на екрані монітора. Маніпулятор “миша” змонтований в 1964 р., зараз має декілька різновидностей. Оптично механічна миша – найбільш поширений вид цього маніпулятора. Вона має механічний контакт з поверхнею спеціального килимка на столі завдяки тяжкому обумовленому шарику, який притискується до поверхні рамками. Рамки мають осі обертання по взаємно перпендикулярних площинах.

  Оптична миша – не використовує механічного контакту з поверхнею, а ставиться на спеціальний планшет. Поверхня якого окрита дуже мілкою сіткою перпендикулярних ліній, нанесених на світло відбиваючу поверхню.

Безпровідкова миша приєднується до комп’ютера через інтегрований приймач і від традиційної миші не відрізняється.

Трекбол або шариковий маніпулятор – нагадує перевернуту мишу. Трекбол – це пристрій введення, виконує функції, аналогічні миші, на відміну від якої в русі знаходиться не корпус, а тільки його шарик. В трекболі шарик рухають рукою. Джостик, або ручне управління, був розроблений спеціально для ігор. Так як миша і трекбол, він дозволяє переміщуватись курсору або графічному об’єкту по екрану монітора. Джостик представляє собою рукоятку, яка відхиляється в усі сторони, декілька планок на великій панелі для виконання простих дій. Давайте запишемо.

Миша, трекбол і джостик називають ручними маніпуляторами.

До пристроїв введення також відносять світлове перо, яке схоже на звичайний олівець. Якщо переміщувати по екрану саме перо, можна малювати або писати на екрані, як листку паперу. Світове перо використовується для введення інформації в самих маленьких ПК.

Сканер [3] призначений для введення в монітор графічної або текстової інформації з листка паперу, зі сторінки журналу чи книжки. Він дуже швидко створює електрону копію тексту або картинки, перетворюючи ввідну інформацію в форму, зручну комп’ютеру. Мікрофон. З допомогою мікрофона людина вводить в комп’ютер безпосередньо звукову інформацію, звільняючись від стомлюючого ручного введення. Говорити легше і скоріше, ніж набирати текст на клавіатурі. Так, наприклад, звукова інформація може бути перетворена в друкуючий текст і збережена на диску.

Розглянемо друге питання нашого плану.

2. Пристрої виведення.

До пристроїв виведення належать пристрої перетворення вихідної інформації з форми зрозумілої комп’ютеру, в форму, зрозумілу людині. З допомогою пристроїв введення інформації користувач ПК контролює і введення даних, і результатів обробки інформації. Розглянемо найбільш поширені пристрої виведення.

Монітор [4] – пристрій візуального представлення даних.

Монітор – необхідна частина для будь-якого комп’ютера і є головним пристроєм виведення. Його основними параметрами є: розмір, максимальна частота регенерації зображення, класу захисту. На екрані сучасного дисплея відображається текстова і графічна інформація, анімаційні і відеофільми. Сучасні монітори мають багатокольорову палітру. На зображення тексту, малюнків, креслення на екрані монітора не є документами, їх не можна взяти в руки і покласти в папку, тому їх називають – не документовані копії. Принтер - друкуючий пристрій, призначений для виведення текстової інформації на папір, тобто для одержання документованої копії. більшість принтерів дозволяють роздруковувати чорно-білі малюнки і графіки, а деякі з них кольорові. Існують різні принтери, які відрізняються один від одного якістю друку, продуктивністю, і, відповідно, вартістю. Давайте запишемо розглянемо їх на слайді (мал.2).

 По принципу дії розрізняють матричні, лазерні, світло-діодні, струменеві.

Матричні принтери – дані виводяться на папір в вигляді відтиску, який утворюється через фарбуючи стрічку. Якість друку напряму залежить від кількості голок в друкуючій головці. Найбільш поширені 9 – головкові 1 24 – головкові матричні принтери. Лазерні принтери. Вони відрізняються великою швидкістю друку. Як і в матричних принтерах, результуюче зображення формується з окремих точок. Основна перевага лазерних принтерів заклечається в можливості одержання високоякісного друку. Світло діодні принтери. Різниця – джерелом світла є не лазерна головка, а лінійка світло діодів. Оскільки ця лінійка розміщена по всій ширині друкуючої сторінки, відпадає необхідність в механізмі формування горизонтальної розкрути і вся конструкція одержує простіше, надійніша і дешевша.

  Струйні принтери. Зображення на папері формується з п’ятен, які утворюються при попаданні капель фарби на папір. Виведення капель фарби проходить під тиском, який утворюється в друкуючій головці при пароутворенні. Якість друку зображення багато в чому залежить від форми каплі її розміру, а також від характеру всмоктування швидкого барвника поверхневого паперу. В сьогоднішній час, струменеві принтери найшли дуже широке застосування в кольоровому друці.

Плотер виводить на папір графічні дані – виконує якісні кольорові друкуючі копії складних схем, графіків, креслення, географічних і геодезичних норм, архітектурних проектів.

Пристрої звукового виведення. Динаміка полоски, наушники забезпечують виведення І передачі звукової інформації. Пристрої призначенні для передачі даних. Модем – пристрій, призначений для перетворення і передачі інформації між віддаленими комп’ютерами. Пристрої введення-виведення і передачі інформації, пристрої організації зовнішньої пам’яті прийнято називати периферійними.